Ніч, динамічна музика, молоді люди в незвичайних костюмах виписують палаючими смолоскипами в нічному небі химерні візерунки. Це невигадливе, на перший погляд, дійство має фантастичний, прямо-таки чарівний ефект, занурюючи глядачів у гіпнотичний транс.
Батьківщиною фаєршоу є далека та екзотична Океанія – тисячі островів, розсипаних Тихим океаном. Якщо бути точнішим – Нова Зеландія та Гаваї. У перекладі з мови народу Маорі, корінного населення Нової Зеландії, пої (основний інструмент вогняного шоу) – це м’яч, прив’язаний до мотузки. Остров’яни виготовляли напої з лляного мішечка і мотузки, для набивання використовували всілякі наповнювачі: шерсть, рослинні волокна, каміння, корінь таро.
У 60х-70х роках минулого століття, вже по всій Європі та в Америці з’являються fireshow – театри, які демонструють вміння танців з вогнем під музику, у поєднанні з постановочними перфомансами та містеріями. Наприкінці 90-х років Fiershow переживає друге народження. Вогняне шоу та поінг (кручення поїв) переходять у розряд культового заняття, обростаючи власною філософією та естетикою. З’являються професійні школи вогняного мистецтва та центри навчання поінгу, де заняття проходять у комфортабельних залах, під наглядом майстрів та за чіткими методиками. Проводяться майстер класи, семінари та цілі фестивалі вогняного шоу! Такі, як burningman (USA)
Вогняне шоу приходить на велику сцену, стаючи професійним заняттям та покликанням для багатьох артистів та колективів, які здобули світову популярність. Cirque du Soleil cirquedusoleil.com